https://orcid.org/0000-0002-0082-1891
«Некомпетентні люди є загрозою для громадян. Неуки не здатні приймати влучних – безпечних рішень» [1, с. 19]. Важко посперечатись з такими твердженнями. Але що робити? Як бути, коли неуки йдуть у владу та на керівні посади? Як відсіяти, або хоча б мінімізувати їх кількість? Над цим питання тривалий час працювали і працюють зараз багато науковців та спеціалістів у сфері HR-менеджменту. На нашу думку, такий «фільтр» є, і він відносно ефективно працює в тих країнах, де його приймають як додатковий інструмент у роботі з людськими ресурсами. Я маю на увазі таку галузь знань, як графологія.
Графологія – психодіагностична методика, яка припускає дослідження психомоторного та підсвідомого підґрунтя графічних явищ, а також синтез цілісної картини досліджуваної особи. [2, с. 18].
Послуговуючись напрацюваннями графологів, на сьогодні є можливим певне профілювання особи за почерком. Ми не говоримо про викриття всіх таємниць, які приховує про себе пошукач високої посади, а лише про ті ризики, які можуть виникнути, виходячи зі слабких та сильних сторін особи.
На сьогодні графологічне профілювання (тестування) персоналу практикують окремі фірми. На практиці це дає відчутний ефект, який проявляються у тому, що особи, які за графологічним профілем відносяться до «групи ризику», знаходяться під більшим контролем, увагою керівників.
В чому перевага графологічного методу? Їх є кілька. Перша, і мабуть позитивна для роботодавця, – не потрібен безпосередній контакт з людиною. Спеціалісту-графологу достатньо надати лише зразки почерку пошукача посади або співробітника, якого потрібно перевірити. Друга перевага – до такого тестування неможливо підготуватись. Є й інші переваги, але обсяг тез не дозволяє розкрити їх повною мірою.
Кілька слів про існуючі проблеми. Перша проблема: в Україні графологічний метод широко не використовується. Найчастіше цей метод підбору та розстановки кадрів практикують HR-менеджери. Друга проблема – графологія у нас не визнана ні як наука, ні як науковий метод, але робота над цим триває. Третя проблема – відсутність кваліфікованих кадрів, які б могли готувати експертів-графологів. Література про графологію, яка є доступною, в більшій своїй масі позбавлена наукового підґрунтя.
Вважаємо, що не зважаючи на наявні проблеми, графологічні методи, які вже напрацьовані у зарубіжних країнах, де графологія визнана і використовується для підбору та розстановки кадрів, варто вивчати, адаптувати та використовувати на практиці. Цим самим ми зможемо зменшити кількість осіб, які складають так звану «групу ризику» і, тим самим, підсилити державно-управлінський апарат кваліфікованими кадрами.
Графологія, як і психологія та медицина, не є точною наукою [3, с. 137], але, не зважаючи на це, варто з більшою увагою віднестись до напрацювань світової графології, її методів та прийомів, які дають відчутний результат у роботі з людськими ресурсами, особливо в сфері державного управління.
Список бібліографічних посилань
- Тирала П., Ліманський А., Драбік І. Сучасні чинники безпеки держави. Інвестиції: практика та досвід. 2011. № 23. С. 19.
- Инесса Гольдберг. Графология или почерковедение, есть ли разница? Научная графология Международный графологический журнал на русском языке. – 2010. – Февраль. – С. 18.(21) – URL : http://inessa-goldberg.ru/images/stories/magazine/nauchgrafц2-10.pdf.
- Гонгало С.Й. Використання положень графології у судовому почеркознавстві. Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу: мат. міжн. наук.-практ.конф. (м. Київ, 5.11.2019 р.) / за заг. ред. О.Г. Рувіна, Н.В. Нестор; уклад. О.І. Жеребко, А.О. Полтавський, О.В. Юдіна. – К.: КНДІСЕ Мінюста України, 2019. – С. 136-139.
Опубліковано:
Матеріали XII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності складових сектору безпеки й оборони України», м. Хмельницький (НАДПС ім. Б. Хмельницького), 25 листопада 2021 року. – С. 70-71.
