Проблема захисту документів від підроблення існувала завжди. В кожний історичний період її вирішували по-різному. Був період, коли письмові документи мали право підписувати лише певні уповноважені на те особи. Їх підписи були відомі, і це дозволяло встановити автентичність автора. Згодом, разом із підписом почали використовувати печатку.

Але найбільш простим і поширеним засобом захисту документів був і залишається особистий підпис.

Підпис – прізвище або ініціали, написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і таке ін., як свідчення авторства або підтвердження чого-небудь; автограф [1].  

Мал. 1. Почерк і підпис Богдана Хмельницького[2, с. 212]

Мал. 2. Підпис гетьмана І. Мазепи [2, с. 238]

Мал. 3. Підпис професора І. Малиновського [3]

У Наказі МЮ України від 22.02.2012 р. № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595), та у Наказі МЮ України від 22.12.2010  № 3253/5 «Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства» (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 р. за № 1318/18613) застосовується термін «підпис» без його тлумачення.

У криміналістиці підпис розглядають як вид рукопису, який власноручно наноситься особою на документ з метою надання йому юридичної сили внаслідок засвідчення певних фактів, подій, інформації тощо, які мають відношення до особи виконавця, та в якому відображається індивідуальні властивості письмово-рухової навички особи, що його виконала [4].

Кожний, хто виробляє власний підпис, має подбати про те, щоб максимально захистити його від підроблення.

На першому етапі формування підпису більша увага приділяється естетичній стороні, зовнішній привабливості. У окремих осіб на даному етапі напрацювання підпису припиняється. Інші ж, розуміючи всю відповідальність накладення підпису, намагаються його максимально ускладнити різними способами.

Головними засобами захисту підписів на сьогодні є: ускладнення конструкції підпису за рахунок додавання окремих літер, без літерних штрихів та розчерку; введення в конструкцію підпису різних додаткових елементів у вигляді рисок, крапок, символів тощо; формування оригінальної монограми.

Люди, які визнають свою значимість або так вважають, у підписі відображають своє прізвище або більшу його частину. І навпаки: якщо людина не визнає себе індивідуумом, а лише гвинтиком, то й підпис буде таким.

Параф не підпис! [5] Мета вчинення парафа – створити додатковий захист підпису від підроблення за рахунок більшої складності розчерку. (Параф; ч. (фр., гр., приписую, вписую) 1. Розчерк у підпису. 2. Скорочений підпис, ініціали.). Парафувати – попередньо підписувати ініціалами уповноважених осіб державний документ, у виробленні якого вони брали участь [6, с. 67].

Які ж підписи бувають?

Сисоєва Л.О. у навчально-методичному посібнику «Судово-почеркознавче дослідження підпису» виділяє чотири групи підписів [7, с. 20-22].

Перша група – це короткі підписи найпростішої конструкції, які складаються з однієї-двох літер, і довільних, що не утворюють літер, елементів простої будови; або з умовних письмових знаків у вигляді системи простих петльових, кутових і дугових рухів. Як правило, розчерки в цій групі підписів – простої будови, у вигляді стрічково-підстрічкової або надстрічково-стрічкової будови, правоокружно-дугового елементу (мал. 4).

Мал. 4. Підписи 1-ї групи

Друга група – це відносно короткі підписи змішаної транскрипції. Як правило, вони складаються із двох-трьох перших літер прізвища і додаткових, таких що не читаються (що не утворюють літер), елементів і закінчуються розчерком простої конфігурації. Інколи в підписах цієї групи зустрічаються монограми, що складаються з перших літер прізвища, імені та по батькові, або лише прізвища та імені (мал. 5).

Мал. 5. Підписи 2-ї групи

Третя група підписів – це підписи-малюнки – складної конструкції, що складаються з умовних письмових знаків чи елементів, що не утворюють літер. Являють собою системи різноспрямованих рухів, що перекривають один одного, ускладненої конфігурації, як правило, суцільної зв’язності і мають переважно надстрічково-підстрічкові елегантні, вишукані розчерки складної будови (мал. 6).

Мал. 6. Підписи 3-ї групи

Підписи четвертої групи – це підписи повної буквеної транскрипції, що інколи містять елементи монограми перших літер імені та прізвища, з розчерками переважно простої будови (мал. 7).

Мал. 7. Підписи 4-ї групи

Підписи I групи або практично не містять ідентифікаційної інформації, або містять незначну інформацію (підписи II групи) і, з урахуванням їх простоти будови та того, що вони є короткими, є обмежено придатними для ідентифікаційного дослідження. В силу їх відносної короткості та простоти будови, в силу їх «відкритості» та «прозорості», досить легко відтворюються особами, які володіють середньо- та високо виробленим почерком.

На сьогодні, значну кількість становлять прості підписи (першої та другої групи), що полегшує роботу шахраїв та ускладнює їх експертне дослідження. Адже, як зазначалось раніше, такі підписи містять мало почеркової інформації і не завжди придатні для ідентифікаційного дослідження.

Коли і як можна змінити свій підпис? Формування підпису у кожного проходить по-своєму і закінчується в різний період. Експерти-криміналісти відмічають, що після 35 років підпис вже настільки сформований, що залишається незмінним (за винятком вікових змін та змін, викликаних травмами і хворобами). Після цього змінити свій підпис кардинально вже не є  можливим. Стереотип закладено, м’язова пам’ять працює і підпис виходить, як то кажуть, на автоматі. Що ж робити? Для того, щоб підпис був і естетичним, і виконував захисну функцію, про нього варто потурбуватись ще на стадії формування.

Потрібно відновлювати культуру підпису. Громадян потрібно навчати правильно обирати свій підпис, інформувати про його значення та можливі ризики використання простих підписів.

Пишіть нерозривно. Інтервальність у підписах полегшує їх підробку. Суцільне виконання елементів підпису ускладнює їх підробку. Додавайте у підпис «довгі», «протяжні», «овальні» елементи – це також ускладнить підроблення вашого підпису.

Нетипове з’єднання елементів підпису також ускладнює її підробку [8].

Однією із найскладніших задач для фальсифікатора є дотримання пропорцій та взаєморозміщення елементів підпису.

Якщо підпис не чіткий, елементи підпису «накладаються», «наїжджають» один на одного, то у зловмисника є можливість маскувати ознаки підроблення у цих місцях.

Варіативність підпису. Відсутність варіативності або надто широка варіативність дають змогу зловмисникам підробляти підписи. Як бути? Працюйте над виробленістю підпису. Чим вища виробленість, тим краще.

То як же захистити свій підпис? Бондаренко П.В. називає наступні засоби захисту підписів від підроблення: складність + зв’язність + швидкий темп + нетипові рухи + зворотні рухи + висока виробленість = підпис добре захищений від підроблення [8].

Підпис – наша «візитна картка». Він показує, як ми себе презентуємо оточуючим.

Ми не можемо змінити свій підпис за короткий проміжок часу.  Формування підпису – складний і тривалий процес, який пов’язаний не лише, і не стільки, з нашою фізіологією, а, більшою мірою, з особливостями діяльності вищої нервової системи.

Лише внутрішні, психічні, зміни в особистості можуть призвести до зміни зовнішніх ознак у підписі.

Список використаних джерел

  1. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х томах / [укл. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко]. – К., 2003. – Том 2. – 928 с.
  2. Моргенштерн И. Психографология. Наука об определении внутреннего мира человека по его почерку. «Питер».– СПб, 1994. – 352 с.
  3. Підпис взято з матеріалів архівно-кримінальної справи по звинуваченню І. О. Малиновського та інших. Арх. № 12411. 72174фп.
  4. Свобода Є.Ю. Підпис як засвідчу вальний знак та його значення / Е.Ю. Свобода // Часопис Академії адвокатури України – # 16 (3’2012) : [Електронний ресурс] / Є.Ю. Свобода. – Режим доступу : e-pub.aau.edu.ua/index.php/chasopys/article/download/283/304
  5. Эрделевский А. Параф не подпись! / А. Эрделевский // Журнал “Домашний адвокат” содержание выпусков: №№ 2004, 2003, 2002 гг.: [Електронний ресурс] / А. Эрделевский. – Режим доступу : ttp://bestlawyers.ru/php/news/newsnew.phtml?id=368&idnew=32608&start=0
  6. Словник української мови: в 11 томах. – Том 6, 1975. – С. 67.
  7. Судебно-почерковедческое исследование подписи: у чебно-методическое пособие / Сысоева Л.А., Парамонова Г.В., Поздняков В.И., Якушев В.В. СПб.: Изд-во СПб ун-та МВД России, 2013. – 108 с.
  8. Бондаренко П.В. Защита підписи от подделки // Газета “Вестник Саратовского юридического института МВД России” в 2003 году в №№ 10, 11.

Опубліковано: Гонгало С.Й. Як захистити підпис від підробки / С.Й. Гонгало // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Малиновські читання» , м. Острог, 7 грудня 2018 року. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2018. – С. 53-56.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *